Психологічні механізми розвитку життєздатності людини в консультативній взаємодії

Анотація

У статті порушено проблему розвитку особистісних основ життєздатності людини в контексті ефективності психологічного консультування. Порівнюються дві моделі консультування: інформаційно-орієнтована й особистісно-орієнтована. Доказано, що для кожної із цих моделей характерний специфічний
спосіб взаємодії між консультантом і клієнтом. Спираючися на теоретичний огляд наукових досліджень, автор доводить, що психологічними механізмами розвитку особистості є саме способи взаємодії консультанта з клієнтом. Психологічним механізмом, що активує саморозвиток особистості, виступає фасилітація. Фасилітація забезпечується партнерськими взаєминами між учасниками
спілкування. На матеріалі досліджень показано, що в інформаційно-орієнтованому консультуванні створюються не фасилітаційні, а експерт-клієнтські стосунки. Докладно розглянуто психологічні чинники негативного впливу експерт-клієнтських стосунків на становлення особистісних основ життєздатності людини. На основі проведеного дослідження автор приходить до висновку, що тенденція перетворювати психологічну допомогу на просвіту клієнтів,
яка склалася останнім часом у вітчизняній практиці допомоги населенню, перешкоджає завданням розвитку життєздатності людини. 

Ключові слова: життєздатність, модель міжсуб’єктної взаємодії, психологічне консультування, саморозвиток особистості, фасилітація, психологічна просвіта.