«ПСИХОЛОГІЧНИЙ МАЛЮНОК» ЧИНОВНИКА: ДОСЛІДЖЕННЯ ОБРАЗУ

Анотація

У статті проаналізовано основні підходи до стандартизації та інтерпретації даних рисункових методів у психологічних дослідженнях образів соціальних і політичних об’єктів: «якісний», «кількісний» та «комбінований». Перший підхід ґрунтується на виокремленні універсальної структури малюнка, яка дає змогу інтерпретувати його смисл. В основі другого підходу лежить сюжетна класифікація малюнків та виокремлення типових способів зображення об’єкта. У третьому підході використовують «якісні» та «кількісні» методи збору та інтерпретації даних. На основі цього аналізу запропоновано авторську схему інтерпретації даних методу «Психологічний малюнок» у вивченні особливостей сприймання громадянами державних чиновників. Схема базується на комбінуванні слабко структурованих методів збору інформації (рисунок, експертне опитування) та жорстко структурованих методів обробки отриманих даних (статистичні методи). Сформульовано дев’ять ключових категорій, які визначають конструювання громадянами образів чиновництва: людина – не людина; система влади; тварини; гроші; позитивний реалізм; портретні зображення; геометричні  фігури; предмети;  «надлюдські» істоти. Виявлено, що ключовою     закономірністю сприйняття громадянами чиновників є гуманізація/дегуманізація представників державної влади. Показано, що жінки достовірно частіше «олюднюють» чиновників, демонструючи в цілому позитивне, емпатійне ставлення до них. Особливість чоловічого сприйняття – дегуманізація образу чиновників. Чоловіки схильні акцентувати увагу на так званій «механіці влади»: системі взаємодії в соціальній ієрархії, розподілі ресурсів впливу, насильницькому характері владних відносин. Окреслені напрями подальших досліджень базових психологічних закономірностей соціально-політичного сприймання, які проявляються, з одного боку, у персоніфікації влади в цілому, а з іншого – у дегуманізації конкретних її представників .